На сучасному етапі розвитку новітніх інформаційних технологій вибагливих споживачів усе більше цікавлять ексклюзивні вироби, які створюються в основному на замовлення і в одиничному екземплярі. У той же час розробка форм, лекал і прототипів для нових моделей – досить дорогий і тривалий процес.Тому не випадково значної популярності набувають пристрої, здатні швидко і з мінімумом витрат виготовляти моделі – це верстати з числовим програмним управлінням. Більшість з них використовується у секторі промислового виробництва. Однак розвиток окремої гілки їх еволюції призвів до появи офісних принтерів об’ємного друку – з’явились 3D-принтери.
Першим пристроєм для створення 3D-прототипів стала американська SLA-установка, розроблена і запатентована Чарльзом Халлом в 1986 році. Це ще не бувперший 3D-принтер в сучасному розумінні, але саме вона визначила, як працює 3D-принтер: об’єкти нарощуються пошарово. Першим пристроєм об’ємного друку, що набув значного поширення, став розроблений в 1988 році SLA-250.
У 1995 році двома студентами Массачусетського технологічного інституту був модифікований струменевий принтер. Він створював зображення не на папері, а в спеціальній ємності, і вони були об’ємними. Тоді ж з’явилося поняття «3D-друк» і перший 3D-принтер. Цей метод був запатентований.
Сучасний тривимірний принтер все більше стає схожий на звичайний, що друкує на папері. Моделі, що ним друкуються, відрізняються високою міцністю, тому можуть застосовуватися в якості готових виробів. В свою чергу, технологія 3D-друку набуває все більшого поширення в різних галузях науки і техніки.
На сьогоднішній день однією з доступних моделей 3D-принтера, є RigidBot (проект фірми Invent-A-Part). Технічні характеристики даного друкуючого засобу знаходяться на рівні його дорожчих аналогів, а ціна є значно нижчою, що дозволило кафедрі комп’ютерних технологій Луцького НТУ отримати повнофункціональний професійний пристрій 3D-друку для подальшого впровадження його в процес професійної підготовки її випускників – фахівців ІТ-галузі.
Базовий варіант моделі RigidBot постачається в розібраному вигляді.
Вкладена інструкція зі складання, опрацьована додаткова інформація і переглянуті численні відеоматеріали в мережі Інтернет, а також терпіння і наполегливість працівників кафедри КТ дозволили перетворити набір деталей в повноцінну робочу модель RigidBot.
Після складання слідував етап налагодження і калібрування друкуючого пристрою. Однак, як завжди буває, шлях до успіху полягає у наполегливій праці, яка не завжди призводить до хорошого результату. Саме тому перші створені моделі були, м’яко кажучи, не зовсім ідеальними.
Наполегливість і терпіння працівників кафедри комп’ютерних технологій в результаті дозволили отримати 3D-моделі хорошої якості.
Примітка: Відео процесу складання і перші спроби друку можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=V45tB_zG3C0.
На фото нижче показаний процес створення 3D-моделі. Загалом 3D-друк може тривати від кількох хвилин, до кількох годин, залежно від розміру моделі і її наповнення.
Можливості 3D-друку на сьогоднішній день практично безмежні. За останні роки вчені змогли надрукувати побутові предмети, людські органи, зброю, елементи архітектури тощо. А нещодавно NASA оголосила про спонсорування розробок в області друку продуктів харчування.
На кафедрі комп’ютерних технологій 3D-принтер в першу чергу представляє інтерес в сферах комп’ютерного проектування і робототехніки. Його використання сприятиме підвищенню професійної компетентності майбутніх фахівців комп’ютерного профілю в сфері розробки інноваційних проектів та 3D-моделюванні.
Коментарі
Дописати коментар